27.10.2020

Постільна білизна є обов'язковою частиною нашого побуту. Адже кожен любить поніжитися вранці в ліжку або лягти ввечері спати, оточеним запахом чистої білизни. Але мало хто з Вас знає, звідки воно з'явилося, які звичаї в собі несе, а також інші цікаві факти про постільній білизні. Ну що ж, давайте з'ясуємо, що такого особливого таїть це постільна білизна ...

Історичний факт появи постільної білизни

Немає ніяких даних, в яких було б сказано про точну дату появи білизни. В історії лише згадується один факт, що в Стародавньому Римі було таке поняття, як «постільна білизна». Саме в Єгипті здійснювалося виробництво простирадла, так як тут створювали лляну тканину, яка умільцями прикрашалися квітковими принтами. Римляни вважали, що чим яскравіше простирадло, тим міцніше буде союз між жінкою і чоловіком, а їх пристрасть триватиме до похилого віку.

Білизна могли дозволити собі тільки знатні люди. Для них пропонувалися єгипетський хлопок, шовк, але найвишуканішим вважався льон. Лише в 15 столітті з'являються перші історичні згадки про білизну, де знати в замках використовувала тканину з бавовни білого відтінку.

Починаючи з того моменту, придумували найрізноманітніші варіанти, колірні відтінки і візерунки, почали використовувати різні тканини. Наприклад, простирадло на гумці була придумана в Америці, а також було створено одноразове білизна, що зараз використовується в медицині.

А чи знаєте Ви, що масове виробництво цілого комплекту білизни вперше з'явилося лише після другої світової війни? Саме тоді кожен бажаючий міг зробити покупку, так як вони стали доступні за ціною і наявності.

Незвичайні факти про постільній білизні, про які Ви не знали

Ми впевнені, що Ви не знали цього про постільній білизні:

Перша дама, що придбала для свого ложе шовкова білизна, була всім відома мадам Помпадур.

Спочатку, білизна вважали оберегом, яке шили самі, прикрашаючи різної вишивкою, візерунками і мереживами.

Раніше в постільний комплект входило три простирадла та шість наволочок різних розміром. Затьмарювалися вони в такий спосіб: на ліжко укладалася жорстка простирадло, а на неї матрац. Все це покривалося простирадлом бавовняної, лляної або шовкової, а третю наволочку укладали під ковдру.

Шарлатани в 19 столітті продавали звичайне білизна, розповідаючи про захисні властивості від рентгенівського випромінювання.

У будь-якому селі дівчата вручну створювали постільна білизна з вишивкою, прикрашаючи його багато років, щоб використовувати в якості приданого. Воно передавалося через покоління і дбайливо зберігалося.

За один рік людина може втратити близько двох кілограм шкіри, що залишається на постільній білизні. Саме тому ми з Вами так часто його стираємо.

Для тривалого і простого зберігання, можна використовувати наволочку, в яку поміщається весь комплект.

Що ще можемо розповісти цікаве про постільній білизні?

А чи знаєте Ви, що підковдри, в якому було отвір, з'явилися тільки після 2-ї світової війни. Як і сучасні, вони розрізнялися не тільки за матеріалом, але і варіантами плетіння. Звичайно, з самого початку не було великого асортименту в тканинах, але з розвитком технологій, з'явилася можливість урізноманітнити матеріал. Серед найпопулярніших тканин - сатин, бязь, поплін, але здійснення покупки дешевого комплекту спричинить за собою неякісний матеріал і марну трату часу. Думаємо, Ви здогадалися, що найбільше розкуповують натуральні тканини, так як синтетика ні комфортна, ні гігієнічна і може викликати алергію. Є і змішані варіанти, що надають такого білизни зносостійкості.

У порівнянні з «первісним» постільною білизною, сучасність може запропонувати велику різноманітність комплектів, в яких входять моделі від найдешевших для будь-якого споживача до дорогих на знаменні свята або подарунок.

22.09

історія вязання

На думку експерта в області в’язання гачком і світової мандрівниці Анні Поттер (Annie Potter) – «Сучасне мистецтво в’язання гачком було розроблено в 16-му столітті. Воно було відоме як ‘crochet lace’ у Франції і ‘chain lace’ в Англії ». Вона розповідає нам, що в 1916 Волтер Едмунд Рот (Walter Edmund Roth) відвідав індіанців з Індійської Гвіани і знайшов у них приклади цього в’язання.

Інший дослідник, Ліза Палудан (Lis Paludan) з Данії, обмежила свій пошук витоків в’язання гачком територією Європи, висунула 3 цікаві теорії.

Перша: В’язання гачком зародилося в Аравії, поширилося на схід до Тибету і на захід до Іспанії, звідки проходили арабські торговельні маршрути до інших країн Середземномор’я.

Друга: Найперші відомості про в’язання гачком прийшли з Південної Америки, де первісні племена в якості символу статевої зрілості використовували прикраси, зв’язані гачком.

Третя: в Китаї першими відомими зразками були об’ємні ляльки, зв’язані гачком.

У висновку Палудан каже, що «немає переконливих доказів того, наскільки старим є мистецтво в’язання гачком, і звідки воно бере свій початок. Неможливо знайти докази в’язання гачком в Європі до 1800 р.

Багато джерел стверджують, що в’язання гачком було відомо ще раніше, в 1500 р. в Італії під назвою “чернеча робота” (nun’s work) або “чернечі мережива” (nun’s lace), де черниці в’язали церковний текстиль. У її дослідженні наводяться приклади плетіння мережив і щось типу мереживній стрічки, багато з яких були збережені. Але, тим не менш “все вказує на те, що в’язання гачком ще в 16 столітті не було відомо в Італії під будь-яким ім’ям”.

Історія в’язання гачком Вишивка дала народження в’язання гачком.

Дослідники говорять про те, що в’язання гачком, ймовірно, походить безпосередньо від Китайського рукоділля – дуже давньої форми вишивки відомої в Туреччині, Індії, Персії та Північній Африці, яка досягла території Європи в 18-м столітті, і яку називали «tambouring». Ця методика полягала в тому, що тканину, яку називали фонова, пружно натягали на основу. Робочу нитку тримали під тканиною. Голкою з гачком пронизували тканину і, захоплюючи петлі робочої нитки, простягали вгору через тканину. Поки петля перебувала все ще на гачку, гачок вставляли вздовж трохи далі і створювали іншу петлю робочої нитки, яку пронизували через першу петлю, для створення ланцюжка. Гачки були тонкими як швейні голки, так що роботи мали виконуватися дуже тонкою ниткою.

В кінці 18 століття, «tambouring» перетворився в те, що французькою називають “в’язання в повітрі“, коли від фонової тканини відмовилися, і стежки робилися один на одному. В’язання гачком почало розвиватися в Європі на початку 19 століття, отримавши потужний імпульс від Мадмуазель Рейг де ла Бранкардьері (Mlle.Riego de la Branchardiere), більш відомої своєю здатністю перетворювати старомодною голкою зразки мережив в в’язані гачком моделі, які можна було легко повторити. Вона опублікувала багато книг зі схемами, щоб мільйони жінок мали можливість їх копіювати. Рейг також стверджувала, що вона винайшла мереживне в’язання гачком, яке сьогодні називають ірландським мереживом.

15.09

7-Д,7-Г

17.09

7-А,7-Б

тема: Елементи в’язання качком. Добір схеми в’язання.

Повітряна петля і ланцюжок з повітряних петель

Кінець робочої нитки покладіть на вказівний палець лівої руки, зробивши на кінчику нитки маленьку петлю. У петлю протягніть головку гачка, після чого гачком підхопите вільну нитку і протягніть її через петлю. На гачку з'явилася перша повітряна петля. Злегка підтягніть її так, щоб петля лежала на гачку не дуже вільно, але і не дуже туго, так, щоб в неї можна було протягнути нову нитку.

Потім підчепіть гачком нитку і протягніть її в щойно пов'язану петлю - у вас з'явилася друга повітряна петля. Продовжуйте протягувати нитку в кожну нову петлю, формуючи ланцюжок повітряних петель необхідної довжини. Довжина ланцюжка визначається схемою для в'язання або вашими власними вимірами. В'яжіть ланцюжок не поспішаючи, рівномірно розподіляючи петлі. Слідкуйте, щоб ланцюжок виходив рівним і охайним, а петлі були однаковими за розміром і ступенем затягування. Вираховуючи потрібну кількість повітряних петель, не забувайте, що та петля, яка на даний момент знаходиться на гачку, не входить до числа вив’язаних петель.

Стовпчик без накиду

Зв'яжіть повітряними петлями ланцюжок потрібної довжини і перейдіть до в'язання першого ряду. Введіть гачок в другу петельку від краю. Підхопіть робочу нитку і протягніть її через петлю на гачку. Підхопіть нитку ще раз і протягніть її через дві петлі утворилися на гачку. Ось і вийшов перший стовпчик. В'яжіть аналогічно всі наступні стовпчики до кінця ряду, вводячи кінчик гачка послідовно в кожну петельку ланцюжка.

26.05 7-г 7-д

28.05 7-а 7-В

ПОВІР'Я ТА ЗАБОБОНИ ПРО ВИШИВКУ!

Цікаво, що на деяких теренах України при сватанні уважно розглядали вишивку молодої! Вважалося: що стібок зліва направо – це жіноча сторона, а стібок зправа на ліво –чоловіча. І якщо верхні стібки були зправа на ліво, тобто «чоловічі», це означало, що жінка буде тиха і покірна чоловікові, його слово буде останнім. Якщо ж верхні стібки були зліва на право, тобто «жіночі» - це було символом того, що верховодити в подружньому житті буде жінка. Якщо ж верхні стібки були в різні сторони – це було знаком того, що наречена істерична, з безладом в голові, ще й рукодільниця погана.

Колись в давнину казали, що найкраще починати роботу в четвер, при цьому треба бути спокійним, мати чисті руки та думки, налаштуватися на роботу і обов’язково помолитися. Люди вірили, що на вишивку передасться добра енергія і вона дійсно буде служити оберегом. В деяких районах України побутує повір’я, що рушник вишитий від сходу сонця до його заходу – має магічну силу. Він здатний захистити від нечистої сили та відвести лихо. Кожна дівчина, виходячи заміж, мала вже багато вишитого власноруч. Це були і сорочки і рушники, якими потім прикрашали ікони, закутували в них новонароджених дітей, використовували як оберіг!

Інколи доводилося чути такий забобон: якщо покласти незакінчене вишивання на ліжко, то вишиватиметься довго та нудно.

Для центральної України характерні такі забобони: Якщо при вишиванні робоча нитка скручується у вузлик, це означає, що чоловіки говорять про тебе і хвалять. А якщо нитка просто так рветься – сварять. І на кінець, в давнину особливу увагу приділяли виворітній стороні вишивки! Для справжньої майстрині саме ви ворітня сторона є головним показником якості роботи. Колись за вузлики і сплутані нитки на рукодільницю чекав загальний осуд.

19.05 7-Г 7-Д

22.05 7-А 7-В

Рукоділля - спосіб покращити здоров’я

Рукоділля було поширеним і улюбленим жіночим заняттям протягом багатьох століть.

Так, ще жителі Стародавнього Китаю вбачали зв’язок між рухами рук і розвитком головного мозку. Вони вважали, що вправи за участю рук і пальців гармонізують тіло і розум, позитивно впливають на пам’ять. Дійсно, рефлекторні точки, розташовані на кінчиках пальців, подають імпульси центральній нервовій системі.

Стимуляція цих точок цілюще впливає на внутрішні органи, тому ефект від рукоділля виявляється таким же, як і від масажу.

У давнину заняття рукоділлям були поширені серед різних верств суспільства. На жаль, сучасне людство дедалі менше працює руками. Адже тренування потрібне не тільки м’язам. Як м’язи атрофуються без роботи, так і здатності правої півкулі слабшають, якщо їх не використовувати.

Хоча психологи й невропатологи, зрозуміло, нам про це нагадують. З’явився навіть термін «арт-терапія». В основі її лежить ідея, що «ручна» творчість дозволяє знімати стрес і створювати позитивні емоції.

З’ясувалося, що нервовій системі людини властиво генерувати природні електричні імпульси, що виникають в нервових клітинах, м’язах і з’єднують їх нервових волокнах.

Медичні експерти навіть навчилися визначати, яке саме вплив робить той чи інший вид рукоділля. Так, в’язання на спицях вважається найбільш ефективним для подолання стресу. Одночасно воно сприятливо впливає на організм при серцево-судинних захворюваннях, хворобах нирок і травмах хребта.

В’язання гачком стимулює роботу нирок і печінки, допомагає лікувати застуду та остеохондроз. Особливо велику користь в’язання гачком приносить жінкам «у віці», адже це захоплення допомагає боротися ще й зі склерозом.

Комплексний вплив надає вишивання. Воно допомагає боротися з головним болем і нервовим напруженням, корисно при розтягуванні зв’язок і професійних захворюваннях рук. Вишивання також допомагає швидше справлятися із захворюваннями кровоносної та лімфатичної систем.

А вишивання хрестом не тільки знімає стрес і психічну напругу, забезпечуючи якнайшвидше відновлення нервової системи. Воно ще й сприяє поліпшенню дрібної моторики і забезпечує належний розвиток обох півкуль головного мозку. Саме тому дітям для повноцінного розвитку настійно рекомендують вишивати хрестом.

При цьому відновити працездатність «креативної» правої півкулі ніколи не пізно, треба тільки взятися за пензель, гачок, п’яльця або спиці. Такі відомі люди, як американський президент Ейзенхауер і прем’єр-міністр Великобританії Вінстон Черчілль, намагалися знайти у своєму щільному графіку час для малювання.

А ще рукоділля позбавляє від шкідливої звички перекушувати. Більшість людей, на жаль, мають схильність заїдати неприємності. А ті, хто звик вишивати, в складній ситуації беруться за спиці, наприклад, так що їм рідше доводиться страждати від зайвих кілограмів. До речі, це ще один фактор, що впливає на тривалість життя.

Виготовити будь-який виріб

18.05 7-В

Контрольна робота

144641

Попросіть учнів використати цей код, відкривши посилання join.naurok.ua

12.05 7-Г 7-Д

14.05 7-А 7-В

Тема:Харчові добавки шкідливе і корисне:

Переглянути відео

5.05 7-Г 7-Д

7.05 7-А 7-В

Повторюємо:

Правила безпечної праці під час виконання практичних робіт.
Матеріали природного походження.

Утилізація тари.

Харчові домішки марковані індексом «Е».

В"язання гачком: будова, вибір гачків,правила читання схем.

Увага!

Контрольна робота на освітній платформі «На урок".

7-А 21.05 11.00-12.00

7-В 18.05 11.00-12.00
7-Г 22.05 11.00-12.00
7-Д 20.05 11.00-12.00

Ключ доступу з’явиться на моєму блозі.

28.04 7-Г 7-Д

30.04 7-А 7-В

Опрацювати тему.

Утилізація тари.

«Пакетик потрібен?»: Що робити з поліетиленом

Першим населеним пунктом України, який почав рухатись до відмови від поліетилену, стало селище Славське на Львівщині. Але шлях попереду довгий. Еко-активісти, наприклад, вважають основною альтернативою пакетам багаторазові торбинки. В ООН стверджують: навіть пакети з органічної сировини не є повністю безпечними. Натомість окремі компанії все ж переробляють поліетилен, але через нестачу сировини від населення мусять імпортувати її з-за кордону і закуповувати оптом у підприємств.

За даними ООН, щороку у світі використовують 5 трильйонів поліетиленових торбинок. При цьому кожного ж року до океану потрапляє 8 мільйонів тонн пластикової тари – в тому числі й пакетів. Морські жителі ковтають шматочки пластику, що може призвести до смерті.

Наприклад, на початку літа 2018 року в Таїланді зоологи кілька днів намагались врятувати чорного дельфіна. Врешті-решт тварина померла, а посмертний розтин показав, що в її шлунку накопичилося вісім кілограмів поліетиленових пакетів.

Пакети можуть розкладатися тисячі років.

Виконати тестові завдання

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=755179

21.04 7-Г 7-Д

23.04 7-А 7-В

Опрацювати тему.

Тема:Харчові домішки марковані індексом «Е»

Харчові домішки марковані індексом «Е» – природні, ідентичні природнім або штучно синтезовані речовини, які додають у їжу як інгредієнт з технологічних міркувань: подовжити термін зберігання (консерванти), перетворити їжу в відношенні кольору, смаку (щоб зберегти і підвищити смак), текстури, консистенції, зовнішнього вигляду.

Харчові домішки маркуються індексом «Е» у відповідності до номеру класифікатора Європейського Союзу.

Будь-який харчовий продукт переробки містить харчові домішки, до яких відносяться і сіль, лимона чи оцтова кислота та інші, що традиційно застосовуються людством тисячоліття для приготування їжі.

Звичайне яблуко містить:

Антиокислювачі та регулятори кислотності

· Е300 – аскорбінова кислота

· Е330 – лимонна кислота

· Е334 – винна кислота

· Е363 – бурштинова кислота

· Е375 – ніацин

Барвники

· Е101 – робофлавін

· Е140 – хлорофіл

· Е160ф – каротин

· Е163 – антоціан

· Е181 – танін

Консерванти

· Е260 – оцтова кислота

· Е270 – молочна кислота

· Е280 – пропіонова кислота

· Е296 – яблучна кислота

· Емульгатори та згущувачі

· Е440 – пектин

Підсилювачі смаку та запаху

· Е620 – глютамінова кислота

Інші

· Е921 – цистин

Ароматизатори

· Ацетальдегід

· Гексалал

· Бутан-1-ол

· Бутил-ацетат

· Пропил-ацетат

· Етил-бутаноат

· Гексил-пропаноат

· Гексил-гексаноат

Харчові домішки додають до продуктів харчування щоб надати їм бажаних властивостей. За їх допомогою можна поліпшити смак і вигляд продукту, запобігти окисленню, псуванню, утворенню плісняви.

Харчові домішки поділяються на декілька класів:

Е100-Е182	барвники
Е200-Е299	консерванти
Е300-Е399	антиоксиданти (запобігають окисленню, а, отже, подовжують термін зберігання продукту)
Е400-Е499	стабілізатори (зберігають потрібну консистенцію продукту)
Е500-Е599	емульгатори (за дією схожі на стабілізатори)
Е600-Е699	поліпшувачі смаку й аромату
Е700-Е799	запасний діапазон позначок
Е900-Е999	газифікатори, посилювачі смаку
Е1000 та інші	глазурувальні речовини, підсолоджувачі, домішки, що запобігають утворенню грудочок у цукрі, борошні, солі, крохмалі

Цікаво знати.

Системне споживання харчових домішок не натурального походження призводять до хімічного забруднення організму, яке, в свою чергу, спричиняє появу різноманітних захворювань. У розвинених країнах дозволено застосування лише біля 60% від наявного списку харчових домішок.

В Україні під забороною знаходяться лише небезпечні барвники Е102, 103, 105, 110, 111, 120, 121, 124, 123, 125, 126,127, 130, 152 та небезпечний формальдегід Е240, що раніше використовувався як консервант.

Решта харчових домішок допущені в нашій країні до вільного використання в складі харчів чи напоїв. Але не всі з них нейтральні до організму людини.

Харчові домішки Е104, 122, 141, 150, 171, 173, 180, 241, 477 вважаються підозрілими або потенційно небезпечними.

Консерванти й стабілізатори Е131, 142, 210 - 213, 215 - 217, 240, 330 відносяться до канцерогенних речовин, Е221 - 226 – вважаються такими, що викликають розлади шлунково-кишкового тракту, а Е338 - 341, 407, 450, 461 - 463, 465, 466 - такими, що подразнюють шлунок.

Домішки Е230 - 232, Е238 шкідливі для шкіри, Е311 - 313 спричиняють появу висипок, Е250, Е251 - протипоказані людям із серцево-судинними захворюваннями, а Е320 - 322 підвищують рівень холестерину в крові.

Харчові домішки натурального походження, нейтральні до організму людини*: E100, 101, 140, 141, 160а, 160b, 160с, 160d, 160e, 160f, 163, 242, 297, 301, 302, 304, 306, 308, 309, 335, 340, 343, 350-354, 356, 415, 417, 442, 470a, 470b, 471, 472a, 472b, 472e, 472f, 474-477, 481, 493, 507, 513, 528, 530,535, 538, 551, 574, 577, 905a, 938, 939, 942, 948, 948, 957, 959, 966.

* за умов відсутності алергічної реакції або індивідуальної непереносимості до компоненту

Інформаційні знаки та позначки

	Знак «Не викидати у смітник» Цей знак означає, що прилад містить небезпечні речовини і потребує спеціальних умов для утилізації. Продукцію марковану таким знаком не можна викидати у звичайний контейнер для сміття, а слід здати до спеціального приймального пункту.
	Подразнюючий Як правило, цей знак можна знайти на баночках з різними миючими та чистячими засобами. При попаданні в очі і на шкіру такий продукт може викликати свербіж, подразнення і навіть запалення. Після роботи з цією речовиною слід не допускати потрапляння в очі, а також ретельно мити руки. Намагайтеся також працювати в добре провітрюваних приміщеннях – випаровування цих продуктів можуть викликати кашель і запалення дихальних шляхів.
	Шкідливий Цей знак найчастіше зустрічається на упаковках з розчинниками, лаками і фарбами. Він інформує про те, що продукт містить одну або кілька шкідливих чи токсичних речовин.
	Їдкий Їдкими можуть бути, наприклад, різні засоби по очищенню каналізаційних труб. Попереджувальний значок говорить про те, що до складу продукту входить луг або кислота у великій концентрації. А значить, при попаданні на шкіру засіб може викликати важкі опіки і серйозні пошкодження шкіри, м'язової тканини і слизової оболонки. При роботі з такими продуктами треба обов'язково одягати рукавички.
	Небезпечний для довкілля Цей знак попереджає про шкідливість продукту для природи. До його складу можуть входити речовини, які створюють загрозу для життя живих організмів – водних і наземних.
	Дата виготовлення Строк придатності встановлюється виробником на підставі відповідних чинних нормативних документів із зазначенням встановлених умов зберігання.
	Номер партії Номер партії, порядковий номер або внутрішній артикул відноситься до службової інформації, що дозволяє ідентифікувати продукцію.
	Знак «Парасоля» Цей знак означає що продукцію слід оберегти від вологи.
	Матеріал, придатний для контакту з харчовими продуктами Цей знак означає, що упаковка продукту вироблена з матеріалу який придатний для контакту з харчовими продуктами.
	Цей знак означає, що прилад має елементи вироблені зі скла або іншого крихкого матеріалу.
	Цей знак означає, що маркований ним прилад слід берегти від нагрівання.
	Цей знак означає, що марковану ним продукцію слід берегти від випромінювання.
	Цей знак зазначає граничне значення температурного режиму зберігання (застосування).
	Цей знак зазначає, що маркована ним продукція є вогненебезпечною.