Готуємося до ВЕЛИКОДНЯ Писанка. Походження слів писанка, крашанка, дряпанка

Писанка. Походження слів писанка, крашанка, дряпанка

13.04-19.04 5 клас виконати завдання

13.04-19.04 9 клас опрацювати тему: "Мій стиль"

1. Як ви вважаєте, для чого створюють різні стилі одягу?

2. Як вибрати свій стиль?

Перше враження про людину часто залежить від вибору власного стилю та вміння одягатися. Стиль може сказати про вас, хто ви є, не промовляючи ні слова. Тому вибору власного стилю одягу варто приділити належну увагу.

Стиль одягу визначається за сукупністю ознак, стійких до змін елементів форми, виразних засобів у деталях вбрання. Стиль виражається через силует, матеріали, крій, колір, особливості оздоблення та аксесуари.

Стиль тісно пов'язаний із модою, але відрізняється від неї насамперед тривалістю існування. Стиль спрямовує моду. Він довготривалий, а мода швидко минає.

Сучасний одяг вирізняється різноманітністю стилів — класичний, романтичний, спортивний, етнічний та ін.

Одяг у класичному стилі (мал. 69) об’єднує в собі все найкраще, що було придумано у світі моди. Він не підвладний капризам моди. Строгість, стриманість і елегантність - основні риси цього стилю.

Класичний стиль одягу характеризується лаконічністю крою, відсутністю зайвих деталей. Відмінності в різному одязі класичного стилю стосуються в основному зміни тканин, кольорів, вдосконалення моделей, які вже перевірено часом.

Цього року ви закінчуєте основну школу. Незабаром випускний, і ви, мабуть, уже задумувались над тим, що одягнути на цю урочисту подію?

Цього дня вам вручатимуть свідоцтва - документи про здобуття неповної середньої освіти, необхідні вам для подальшого навчання та здобуття професії. На цій урочистості пасуватиме класичний стиль одягу. В одязі класичного стилю також можна піти на інші урочисті події, а також на виставку, співбесіду, ділову зустріч тощо.

Втім, класичний одяг не можна вважати універсальним. Не будете ж ви працювати у майстерні, займатися спортом чи туризмом у класичному костюмі? Ви вже добре знаєте, що в шкільній майстерні та на виробництві працюють у робочому одязі, а займатися фізичною культурою необхідно в спортивній формі. Інші заняття ви відвідуєте в шкільній формі, яка для вас є повсякденною. Для працівників деяких галузей, служб і професій, наприклад, військовослужбовців, залізничників, медичних працівників, пілотів, пожежників, поліцейських, працівників аварійних та дорожніх служб повсякденним одягом є спеціальна форма. За формою їх легко розпізнати серед інших людей (мал. 70).

Спортивний стиль (мал. 71) створено на основі одягу для професійного спорту та уніформи. Асортимент виробів цього стилю включає куртки, жакети, штани різної форми, майки, кепки. У спортивному стилі використовуються різноманітні кольори і тканини (спортивний трикотаж, бавовна, замша, перфорована шкіра, джинсові тканини) та їхні поєднання.

Характерним для спортивного стилю є використання емблем, блискавок, заклепок, гачків, кнопок.

Дизайнери одягу, модельєри рекомендують вибирати спортивний одяг яскравих насичених кольорів і відтінків. Це може бути синій, зелений, жовтий, червоний, помаранчевий або неоновий кольори. Особливо актуальні моделі, які гармонійно поєднують два чи три кольори.

Спортивний стиль одягу вирізняється ошатністю і комфортом. Але, незважаючи на багато переваг спортивного стилю, для свят чи відвідування театру такий одяг не підходить. На допомогу може прийти романтичний стиль одягу (мал. 72).

Романтичний стиль одягу вирізняється нарядністю, підкреслює мрійливість, творчу, поетичну, художню натуру людини. Для створення романтичного образу використовуються легкі, ніжні, приємні на дотик тканини. Одяг цього стилю призначений не для повсякденності. У такому одязі, звичайно, недоречно відвідувати стадіон або йти в похід. Його можна одягнути на творчий вечір, концерт, танцювальний конкурс, бал, весілля та інші свята.

На свята також може бути доречним одягнути одяг в етнічному стилі.

Етнічний одяг, національний костюм із покоління в покоління передають традиції, звичаї та інші духовні цінності народу, поєднують минуле, сьогодення і майбутнє.

Дехто вважає, що вибрати свій стиль одягу дуже легко: аби був вибір речей і кошти на їх придбання. Проте створити чи відшукати свій стиль в одязі складно, як і обрати свій шлях у подальшому житті.

Мал. 73.

Учні Яворівської загальноосвітньої школи у святковому гуцульському вбранні

Адже одяг відображає не тільки зовнішність, а й внутрішній світ людини. Стиль одягу надає індивідуальності, вирізняє особистість з-поміж інших людей.

Як же вибрати свій стиль?

Є деякі рекомендації, що допомагають вибрати власний стиль.

1. Одяг повинен відповідати призначенню та порі року.

2. В одязі бажано дотримуватися єдності стилю.

3. Одяг повинен мати колірну гармонію.

4. Для людей різного віку одяг повинен мати відмінності.

5. Одяг має відповідати особливостям фігури.

Навіть найкрасивіший одяг, якщо його вдягнути не за призначенням, може створювати незручності та викликати подив у людей. Адже не будете ж ви одягати домашній халат для занять спортом, а влітку носити зимові речі?!

Бажано, щоби різний одяг, який ви одягаєте, був у одному стилі. Негарно, коли, наприклад, штани робочі, а сорочка має святкове оздоблення.

Краще, коли в одязі поєднується не більше трьох кольорів, які гармонійно доповнюють один одного і пасують саме вам. У таких випадках кажуть, що одяг до лиця.

Один і той же одяг може дуже пасувати молодій дівчині чи хлопцю, але на літніх людях виглядатиме дивно.

А чи знаєте ви, що в певному одязі одна і та ж людина може здаватися вищою, худішою або повнішою? Подовжує силует одяг із тканин у вертикальну смужку. Якщо ж людина носить одяг у горизонтальну смужку чи одягає широкі речі, то вона виглядає повнішою.

Корисними також будуть такі поради.

Піджак не повинен бути довгим. Його нижній ґудзик завжди має бути розстебнутий. Це — важливе правило етикету, і тут не існує винятків. Підбирати піджак потрібно за розміром. Занадто вузький сковуватиме рухи і натягуватиме ґудзики, а широкий звисатиме і матиме зайві брижі.

Рукав піджака не повинен закривати вашу долоню і має доходити до початку великого пальця. Манжети сорочки мають виступати приблизно на півтора сантиметра і прикривати руки до кистей.

Важлива також довжина штанів. На них має бути одна складка. Якщо не утворюється жодної брижі, то штани короткі й стануть скоро ще коротшими, адже ви продовжуєте рости.

Якщо складок утворюється кілька, то штани виглядатимуть неакуратно.

Пояс штанів має бути на рівні талії. За ремінь повинен вільно поміщатись один палець.

У разі необхідності (для врахування особливостей фігури, створення власного стилю) можна пошити індивідуальний одяг. У цьому вам може допомогти кравець. Він зніме необхідні мірки і прийме замовлення для виготовлення одягу вибраного вами стилю.

Зовнішній вигляд - це найперша інформація, яку люди одержують про нас. І, звичайно, приваблива зовні та красиво одягнена людина відразу привертає увагу. Така особистість більше впевнена в собі, тому й легше досягає успіху.

Не можна забувати і про те, що зовнішній вигляд багато в чому визначається внутрішнім світом людини. Пам’ятаєте відоме прислів’я: «Зустрічають по одягу, а проводжають по розуму»!

Практична робота № 7 ВИЗНАЧЕННЯ СТИЛІВ ОДЯГУ

Користуючись електронними джерелами найвідоміших будинків моди (див. список електронних засобів), виберіть найцікавіші для вас моделі одягу різних стилів. Порівняйте стилі одягу та заповніть таблицю. Презентуйте результати роботи однокласникам.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які бувають стилі одягу?

2. Чим відрізняється стиль від моди?

3. Які основні риси класичного стилю одягу?

4. Які особливості спортивного стилю?

5. Якими рекомендаціями ви можете скористатися для вибору власного стилю?

Для найдопитливіших

З історії джинсів

Перші джинси було призначено виключно для роботи, і вони нагадували комбінезон. Їх скроїв і пошив із коричневої тканини для наметів і тентів Леві Страус ще у 1853 році. Ідея про виготовлення джинсів прийшла до нього після того, як один із працівників поскаржився, що золото знайти легше, ніж пару міцних і зручних штанів. Згодом джинсові тканини стали виготовляти за допомогою різних технологій і фарбувати у синій та інші кольори.

Геніальне — просто!

Плічка для одягу вперше виготовив у 1903 році американець Альберт Паркхауз, який працював на заводі з виробництва дроту. Сталося це так: коли Альберт не знайшов вільного гачка, щоб повісити своє пальто, він узяв шматок дроту, зігнув його і зробив пристосування, яке нагадує форму плічок, якими користуються і тепер. Але матеріали для виготовлення плічок нині використовуються різні: пластмаса, деревина, сплави металів та ін.

13.14-19.04 8 клас опрацювати тему: "Побутові електроприлади в моєму житті"

Електри́чний при́стрій — це пристрій який працює за допомогою електроенергії, перетворюючи її в будь яку іншу енергію (наприклад механічну). У сучасному суспільстві, більшість приладів є електричними, багато людей не можуть представити свого життя без них. Наприклад: телефон, комп'ютер, телевізор… і так далі.

Перший електричний прилад був винайдений Томасом Едісоном у 1879 — це була лампа розжарювання.

Побутовий електроприлад — це електричне або електромеханічне обладнання, що виконує деяку роботу в домашньому господарстві, наприклад, готування їжі, збирання і т. д. Побутові електроприлади є різновидом побутової техніки.

Побутові електроприлади за традицією розділяють на великі й дрібні.

Великі побутові електроприлади відрізняються досить більшими розмірами й масою, щоб їх перенесення було утруднено. Вони встановлюються в певному місці й підключаються до мережі електропостачання.

Назвіть приклади великих побутових електроприладів

·        кондиціонер;

·        холодильник;

·        пральна машина.

Дрібні побутові електроприлади портативні. При використанні їх установлюють на столах і інших поверхнях або тримають у руках. Часто вони оснащені ручками для зручності перенесення. Дрібні побутові електроприлади можуть працювати як від мережі, так і від батарейок.

Назвіть приклади дрібних побутових електроприладів:

·        тостер;

·        міксер;

·        фен.

Наша промисловість випускає близько двохсот типів побутових нагрівальних електроприладів.

За призначенням їх поділяють на п'ять груп: (учні називають приклади приладів )

1) для приготування їжі (плити, жаровні, каструлі, сковороди);

2) для додаткового опалення житлових приміщень (радіатори, рефлектори, конвектори, каміни);

3) для нагрівання рідини (чайники, самовари, кип'ятильники);

4) для особистої гігієни та прасування (праски, фени, бігуді), нагрівальні електроінструменти (паяльники, випалювачі, вулканізатори).

5) для прибирання приміщень (пилососи )

Якими електроприладами ви користуєтесь вдома самостійно?

Кожен день ти користуєшся електричними приладами, але потрібно знати, що вони криють у собі небезпеку.

Проблемне питання:

Яку небезпеку несуть електроприлади?

Так, дія електричного струму на людину може призводити до електричних травм та пошкоджень, таких як скорочення м'язів, що супроводжується сильним болем, втратою свідомості, порушенням роботи серця чи дихання (або обох цих порушень разом). Іноді трапляються нещасні випадки від дії електричного струму, які приводять до смерті людини.

Яких правил поводження з електроприладами потрібно дотримуватись?

1. Не можна залишати без догляду ввімкнутими електричну плиту, чайник, праску, телевізор або ін. електричні прилади.

2. Не можна користуватися електроприладами без нагляду дорослих.

3. Під час роботи не можна класти на стіл праску підошвою вниз.

4. Не можна користуватися електроприладами, в яких порушена ізоляція шнура.

5. Під час роботи з електронагрівальними приладами потрібно слідкувати, щоб шнур не доторкався до гарячих частин.

6. Не користуватися саморобними електричними приладами.

7. Якщо в квартирі полум’я, або чути запах диму, горілої ізоляції, потрібно негайно повідомити про це дорослим.

8. Якщо вдома нікого немає, негайно телефонуйте за номером101; потім кличте на допомогу сусідів.

9. Ніколи не гаси електроприлади водою.

10.Коли ідеш з дому – всі електроприлади мають бути вимкнені.

Енергозберігаючі технології здатні звести до мінімуму непотрібні втрати енергії, що сьогодні є одним з пріоритетних напрямків не тільки на державному рівні, а й на рівні кожної окремо взятої родини.

Вони є одним з важливих кроків у вирішенні багатьох екологічних проблем - зміни клімату, забруднення атмосфери, виснаження копалин ресурсів та інші.

Економія енергії - це ефективне використання енергоресурсів за рахунок застосування інноваційних рішень, які осуществіми технічно, обгрунтовані економічно, прийнятні з екологічної та соціальної точок зору, і не змінюють звичного способу життя.

Умовно, сучасні енергозберігаючі технології можна поділити на кілька видів, залежно від сфер вживання:

- Енергозберігаючі технології на виробництві;

- Енергозберігаючі технології на транспорті;

- Енергозберігаючі технології індивідуального споживання;

- Енергозберігаючі технології загального споживання.

Основні напрями і способи енергозбереження:

- Економія електричної енергії (освітлення, електропривод, електрообігрів та електроплити, холодильні установки та кондиціонери, споживання побутових і промислових пристроїв, зниження втрат в електромережі);

- Економія тепла (зниження тепловтрат, підвищення ефективності систем теплопостачання);

- Економія води (водозабір, споживання у побуті та на виробництві, зниження втрат і підвищення ефективності систем водопостачання);

- Економія газу (споживання в побуті та на виробництві, зниження втрат і підвищення ефективності систем газопостачання);

- Економія палива (зниження споживання в двигунах внутрішнього згоряння, альтернативні види та гібридні системи, зниження втрат і підвищення ефективності виробництва електричної та теплової енергії).

Енергозбереження - дуже важливе завдання по збереженню природних ресурсів.

Цікаві факти:

Складіть пам’ятки щодо попередження безпечного користування електроприладами.

 Перед користуванням електроприладом уважно вивчити інструкцію, яка додається до кожного електроприладу.

1.     Забороняється торкатись та вмикати важелі, кнопки обладнання, що розміщене в майстерні.

2.     Не можна перевіряти наявність напруги в електричному колі торкаючись оголених проводів пальцями.

3.     За будь-яких дій електричного струму на тіло при виявленні ознаки пошкодження електропроводки, запаху плавлення ізоляційної оболонки проводів, появу диму необхідно негайно повідомити вчителя, у домашніх умовах – дорослих.

4.     При користуванні електроприладами необхідно стежити, щоб струмопровідні проводи не були туго натянутими та не перекручувались.

5.     Щоб запобігти ураженню людини електричним струмом при ввімкнені електроприладів у мережу електричного струму забороняється триматися рукою за металеві труби водяного опалення, стіну будівлі, тіло іншої людини.

6.     Забороняється утримувати або витягувати електричну вилку з розетки за допомогою шнура.

7.     Щоб уникнути ураження електричним струмом, забороняється торкатись руками оголених проводів, виконувати будь які роботи при ввімкнених споживачах.

13.04-19.04 7 клас опрацювати тему: "Я - споживач"

МАРКУВАННЯ — це комплекс написів, умовних позначень та зображень, які розміщені на зовнішній упаковці, транспортних бирках і самому товарі для цілей індивідуалізації, транспортування, завантаження та розвантаження товару. Маркування розрізняють виробниче і торгове.

Обираючи товар, ми вивчаємо його ЕТИКЕТКУ. Саме з маркування на етикетках та упаковках ми дізнаємося про безпосередньо сам продукт. Носіями виробничого маркування можуть бути етикетки, кольєретці, вкладки, ярлики, бирки, контрольні стрічки, клейма, штампи.

         Етикетки наносяться друкарським чи іншим способом на товар або упаковку. Крім того, вони можуть бути самостійним носієм інформації, який приклеюється або прикладається до товару. Наприклад, більшість упакованих у виробничих умовах продовольчих товарів мають на упаковці етикетку, на яку текст, малюнки та інша інформація нанесені друкарським способом. Етикетування консервних банок здійснюється шляхом приклеювання паперової етикетки або нанесення її літографським способом. Іноді етикетку наносять безпосередньо на товар (наприклад, маркування на денці посуду, на електропобутових товарах).

         Законодавство України надає наступне визначення: «етикетка – бирка, напис, ярлик, що містить малюнки чи написи, написані, надруковані, нанесені за допомогою трафарету, витиснені або вдавлені та прикріплені до одиниці упаковки з харчовими продуктами».

         Етикетка - це ярлик (наклейка, підпис), прикріплений до товару з метою надання певної інформації про нього.

На етикетці мають бути вказані:

• назва товару;

• виробник товару, його адреса;

• склад продукту;

• розмір (для промислових товарів);

• термін придатності (для продовольчих товарів, мила, зубної пасти тощо);

• застережна інформація, інформація про догляд за товаром, умови зберігання тощо.

ДОДАТОК 1

«Інформаційний захист під час купівлі продовольчих товарів»

·     Вимоги до інформації: доступність і повнота

Вимога до інформації	Наявність
Назва харчового продукту
Назва та повна адреса і телефон виробника, адреса потужностей (об’єкта) виробництва. Для імпортних – назва, повна адреса і телефон імпортера
Кількість нетто харчового продукту в установлених одиницях вимірювання (вага, об’єм або поштучно)
Склад харчового продукту в порядку переваги складників, у т.ч. харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві
Калорійність та поживна цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях вимірювання на 100 г харчового продукту
Кінцева дата споживання «Вжити до» або дата виробництва та строк придатності
Номер партії виробництва
Умови зберігання та використання, якщо харчовий продукт потребує певних умов зберігання й використання для забезпечення його безпечності та якості
Застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров’я у разі його споживання

·                   Вимоги до інформації: доступність – інформація має бути читабельною, доступною мовою, імпортні товари повинні мати переклад державною мовою; повнота – інформація на етикетці одягу має бути такою

Вимога до інформації	Наявність
Найменування підприємства-виробника, його адреса
Товарний, фірмовий знак
Назва виробу
Артикул
Номер моделі
Розмір
Ґатунок
Рекомендації по догляду
Назва різновиду волокна, використаного для виробу
Позначення стандарту або технічних умов

ДОДАТОК 2

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ НА УПАКОВЦІ ТОВАРІВ
	Знак у вигляді трикутника з трьох стрілок, що означають замкнутий цикл (виробництво – застосування – утилізація), вказує, що дана упаковка придатна для подальшої переробки. Усередині трикутника можуть бути одна або дві цифри, які вказують на тип пакувального матеріалу:1-19 – пластик,20-39 – папір та картон,40-49 – метал,50-59 – деревина,60-69 – тканини і текстиль,70-79 – скло
	Цей знак означає, що пакувальний матеріал вироблений з повторно переробленої сировини або містить частку повторно переробленого матеріалу.
	Знак  “дбай про чистоту”. Цей знак  означає, що  упаковку треба викинути  до урни безпосередньо після  споживання її вмісту. Часто біля цього знака може бути символ, який говорить про те, що перед викиданням картонні коробки і упаковку від напоїв слід зім’яти, щоб вони займали менше місця і контейнер занадто швидко не заповнювався.
	Знак  “викидай окремо”. Розподіл упаковки: картон слід викинути до макулатури (бо це папір), а пластиковий (політилен -PE) мішок повинен  потрапити до пластику.
	Екологічний знак придатності до рециклінгу.
	Цей знак розміщується  на упаковці і означає можливість повторного використання.
	Знак “біодеградуюча упаковка” – знак, призначений для упаковок, що розкладаються і не виділяють шкідливих речовин.
	Вага нетто (без упаковки), розташоване поряд число у рамці означає брутто (з упаковкою).
	Маркування CE, розміщене на продукті або його упаковці, є декларацією виробника, що його продукт відповідає вимогам  директив, що зобов’язують в ЄС. Цей символ може наноситись на електричні пристрої, іграшки, предмети  індивідуального захисту (окуляри сонцезахисні, каски  і т.п.), медичні вироби та інше.
	Знак “Зелена крапка” і означає, що виробник забезпечує прийом маркованого пакувального матеріалу на вторинну переробку, заздалегідь оплатив її. Знак був упроваджений у Німеччині і зараз діє на теріторії 15 країн-членів ЄС. На території України цей знак не має змістовного значення для товаровиробників, споживачів  чи контролюючих органів.
	Знак заборони іграшки дітям  віком до 3-х років.
	Національний знак оцінки відповідності. Цей знак є єдиним знаком, що свідчить про відповідність продукції загальнообов’язковим вимогам безпеки, що діють на території України відносно продукції певної категорії.
ПОЗНАЧЕННЯ НА УПАКОВЦІ КОСМЕТИЧНИХ ТОВАРІВ
	Символ, який інформує, що даний продукт, ані жоден з його складників не був тестований на тваринах. Цей знак використовується виробниками все рідше, оскільки тепер тестування продуктів на тваринах заборонене.
Знаки,що мають подібне значення:

Логотип, що  належить організації Internationaler Herstellerverband gegen Tierversuche in der Kosmetik ( IHTK), яка вже багато років бореться за заборону проведення тестів косметичних засобів на тваринах. Усі продукти, які відповідають вимогам  IHTK, позначаються   цим екологічним символом.

Цей символ інформує споживача, що продукт не містить фреонів, які руйнують озон, тим самим сприяючи глобальному потеплінню. Знак не належить жодній організації.

Цей символ інформує нас, як довго можна вживати даний косметичний  засіб.

Символ, який означає, що на залученій до косметичного засобу листівці надана  додаткова інформація, яка  не змістилася на упаковці або доцільно була перенесена на листок-вкладиш. Листок-вкладиш зазвичай містить дані про склад косметичного засобу  та попередження, пов’язані з його застосуванням.

ПОЗНАЧЕННЯ НА УПАКОВЦІ ЕЛЕКТРОТОВАРІВ

Логотип Energy Star, наноситься лише  на енергозбережні товари та їх упаковки.

Енергетична етикетка для більшості побутових приладів, промислового обладання, лампочок, а також для автомобілів щодо їх енергоефективності. Енергоефективність позначається класами від А до G. При цьому клас А позначає найвищу енергоефективність, а G — найнижчу. Етикетка енергоефективності дає користувачу й іншу корисну інформацію, яка допомагає зробити вибір між моделями товарів.

Символ, який  означає, що продукту не можна викидати до звичайних контейнерів на відходи. Обов’язком споживача є передача  виробу  до визначеного пункту збору з метою рециклінгу  електровідходів.

ПОЗНАЧЕННЯ НА УПАКОВЦІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

Інформація про натуральність продукції (сировини) органічного походження, вирощеної без застосування хімікатів, виробленої без барвників і штучних харчових добавок.

Знаки,що мають подібне значення:

Цей знак є декларацією виробника, його застосування не вимагає обов’язкового проведення випробувань та оцінки продукції на вміст ГМО органом з оцінки відповідності. Ставити маркування про наявність чи відсутність ГМО зобов’язує виробника Закон України “Про безпечність та якість харчових продуктів”.

“Євролисток” – єдиний знак Європейського Союзу, який використовується для позначення упаковки органічних харчових продуктів, вирощених без хімічних добрив.

Товарний знак “Vegan” (Веган, Великобританія) означає відсутність компонентів тваринного походження. Сертифікат належить Vegan Society – веганському благодійному товариству, яке просуває і підтримує вегетаріанський спосіб життя. Його головною ідеєю є виключення будь-якого насильства над тваринним світом, всі форми жорстокого поводження з тваринами та їх експлуатації, вживання будь-яких продуктів тваринного походження в їжу, побічні продукти або їх похідні, використання тварин для всіляких дослідів в медичній та косметичній промисловості, застосування ГМО з тваринних генів, не допускають випробування на тваринах як з ініціативи виробника, так і від його імені чи інших осіб, підконтрольних виробнику.

ШТРИХ-КОДИ КРАЇН

Австралія – 93	Канада – 00-09	Сальвадор – 740-745
Австрія – 90-91	Кіпр – 529	Сербія – 860
Аргентина – 779	Китай – 690-691	Сінгапур – 888
Бельгія – 54	Колумбія – 770	Словаччина – 858
Болгарія – 380	Коста-Ріка – 740-745	Словенія – 383
Болівія – 777	Куба – 850	США – 00-09
Боснія і Герцеговина – 387	Латвія – 475	Таїланд – 885
Бразилія – 789	Литва – 477	Тайвань – 471
Великобританія – 50	Люксембург – 54	Туніс – 619
Угорщина – 599	Мавританія – 609	Туреччина – 869
Венесуела – 759	Малайзія – 955	Україна – 482
В'єтнам – 893	Мальта – 535	Уругвай – 773
Гваделупа – 489	Марокко й Західна Сахара – 611	Філіппіни – 480
Гватемала – 740-745	Мексика – 750	Фінляндія – 64
Німеччина – 400-440	Молдова – 484	Франція – 30-37
Гондурас – 740-745	Нідерланди – 87	Хорватія – 385
Греція – 520	Нікарагуа – 740-745	Чехія – 859
Данія – 57	Нова Зеландія – 94	Чилі– 780
Домініканська республіка – 746	Норвегія – 70	Швейцарія – 76
Ізраїль – 729	Панама – 740-745	Швеція – 73
Індія – 890	Парагвай – 784	Шрі-Ланка – 479
Індонезія – 899	Перу – 775	Еквадор – 786
Ірландія – 539	Польща – 590	Естонія – 474
Ісландія – 569	Португалія – 560	Південна Корея – 880
Іспанія – 84	Росія – 460	Південно-Африканська Республіка – 600-601
Італія – 80-83	Румунія – 594	Японія – 49